Эстетичность стола зависит от скатерти, салфеток, столовых приборов, посуды, цветочных композиций, присутствующих на столе, а также от общей гармоничности с интерьером помещения, его цветовой гаммы и стиля.

Помимо этого, к сервировке стола предъявляются следующие требования: соответствие виду и поводу застолья, сочетание с меню и правильное расположение предметов сервировки.

Существует определенная последовательность действий, которая помогает быстро и правильно расставить многочисленные предметы сервировки.

Вначале накрывают стол скатертью, которая должна быть безупречно чистой и отглаженной. Желательно, чтобы концы скатерти свисали равномерно со всех сторон стола примерно на 25-30 см, а углы скатерти должны закрывать ножки стола.

После этого расставляют тарелки. Рекомендуется их не только хорошо вымыть и протереть, но даже отполировать до блеска полотенцем или салфеткой. Закусочная тарелка должна располагаться строго против каждого стула на расстоянии от края стола примерно в 2 см. На расстоянии 5-15 см слева от закусочной тарелки ставят пирожковую тарелку. При этом центр тарелок должен находиться на одной линии. В зависимости от вида и повода застолья тарелок может быть несколько. В таких случаях под закусочные тарелки ставят мелкие столовые, а пирожковую тарелку (тарелку для хлеба) можно поставить так, чтобы дальние от края стола края тарелок были на одной линии с мелкой столовой тарелкой.

Столовые приборы расположены таким образом, чтобы не запутаться в их применении:

нож и вилка лежат рядом с главным блюдом и, соответственно, предназначены для него. Десертная ложечка лежит за тарелкой черенком направо.

Если подается вино, то справа за ножом стоит соответствующий бокал для белого или красного вина. Если подается несколько напитков (пиво, соки, вода), остальные бокалы должны стоять там же.

Столовые приборы раскладывают сразу после расстановки тарелок. Если присутствует большое количество ножей, вилок и ложек, то начинают с приборов для главного блюда. Ножи кладут с правой стороны, лезвием к тарелке, вилки ? с левой стороны, острием вверх. Ложку для супа кладут носиком вверх, рядом с ножом. Если в меню предусматривается несколько блюд, требующих использования отдельных приборов, то поступают следующим образом. Ближе к тарелке кладется столовый нож, правее рядом с ним ? рыбный нож и последним ? закусочный нож. Кстати говоря, если подают сливочное масло к хлебу, то на тарелку для хлеба (или пирожковую), которая должна располагаться слева от вилки, кладут маленький нож для масла. Если подается суп, то ложка для супа кладется между закусочным и рыбным ножами. Она может лежать вместо рыбного ножа, если блюдо из рыбы не предусмотрено. С левой стороны от тарелок располагают соответствующие ножам вилки ? столовую, рыбную, закусочную. Расстояние между приборами должно составлять немного меньше 1 см, равно как и расстояние между тарелкой и приборами. Концы ручек приборов так же, как и тарелки должны отстоять от края стола на 2 см.

Для каждого напитка существует свой предмет сервировки. Если предполагается подать только воду, то за каждой тарелкой, в центре или чуть правее ставят фужер или бокал. Он должен располагаться на линии пересечения верхнего края тарелки с концом первого ножа. Если вместо воды подается квас или морс, то вместо фужера ставят кружку, причем ручкой вправо. Для алкогольных напитков предусматривается своя посуда, которая ставится рядом с фужером, справа от него. При нескольких предметах для напитков, фужер смещают левее от центра тарелки, а рядом с ним правее выстраивают на одной линии остальные предметы. Но ставить в одном ряду более трех предметов не принято. При полной сервировке предметы для напитков выстраивают в два ряда. Расстояние между предметами должно быть не менее 0,5-1 см.

Салфетка ? непременный атрибут сервировки стола, который раскладывается сразу после размещения на столе посуды из стекла (хрусталя). Существует множество способов свертывания салфеток, как простых, так и требующих определенного мастерства. Свернутые салфетки кладут каждому гостю на закусочную тарелку. В некоторых случаях полотняные салфетки можно заменить бумажными.

Приборы с солью и перцем ставят в средней части стола на специальных подставках. Прибор с горчицей, если в нем есть надобность, ставят рядом. Можно также поставить рядом со специями флаконы с уксусом, растительным маслом или острыми соусами.

И, конечно же, праздничную завершенность столу придадут только цветы. На стол цветы можно поместить в любой плоской посуде или невысоких вазах, чтобы букеты не заслоняли собой людей, сидящих за столом, или блюда, ради которых тщательно подбиралась сервировка.

Шотландська кухня подібна до англійської кухні і є її складовою частиною. Шотландці пишаються своїми національними стравами, яких не притаманні англійській кухні.

Національною шотландською стравою є хаггіс - баранячий чи телячий тельбух, зварений з вівсяним борошном і рясно приправлений цибулею та перцем. Хаггіс традиційно їдять 25 січня, у день пам'яті шотландського національного поета Роберта Бернса, який написав похвальну оду хаггісу.

Дуже поширені у шотландців пудинги, особливо чорний (кров'яний) й білий - із суміші вівсяного борошна, сала й цибулі. Існує особливий солодкий шотландський пудинг, який готують у святкові дні. Готується він таким чином: у киплячу суміш із меду і води засипають вівсяну муку, коли суміш загустіє її розбавляють вершками. Як і в англійців, улюблений напій шотландців - чай, із хмільних напоїв найбільш популярне віскі.

Шотландці більше, ніж англійці, вживають у їжу супів, головним чином круп'яних і м'ясних із картоплею, капустою, рибних супів.

Різноманітні шотландські національні рецепти печені з гарніром із картоплі та свіжого горошку. Традиційним вважається святкова страва - курка чи гусак, фаршировані рубаним потрухом і вівсяним борошном.

Американська кухня, тобто Кухня США — найбільш повно відбиває менталітет всієї американської нації і характеризується раціоналістичністю, стандартизованістю й масовістю. У раціоналістичній американській кухні основними продуктами стали консерви, презерви, ковбасні вироби, бутерброди і готові напої, найчастіше холодні: віскі, пиво, коктейлі, соки.

Загальна характеристика

Лише деякі гарячі страви швидкого готування, зручні для стандартизації порцій і цін, допускалися в цю кухню: стейки, бургери, сосиски, яєшня, кава. Чай, що вимагає особливих умов заварки, уже ставав неможливим у цьому «потоці», тому що він неминуче втрачав якість, перетворюючи в бурду, і від нього легше було відмовитися. Усякі відхилення від стандарту також безжалісно виганялися з раціоналістичної кухні.

Однак, ці тверді правила пом'якшувалися, тим, що в США паралельно зберігалися і культивувалися ті національні кухні, що у своєму репертуарі мали страви, здатні стати стандартними і конкурувати за ціною з стравами раціоналістичної кухні.

Такими кухнями були:
італійська зі своїми знаменитими піцею, полентою, макаронними стравами (спагеті, макарони, вермішель, равіолі й ін.),
китайська і японська:
по-перше, з незамінним для них рисом, смак якого можна всіляко змінювати за допомогою різних приправ та прянощів;
по-друге, традиційним типом приготування ряду гарячих страв, особливо супів у китайській кухні (швидка комбінація заздалегідь відварених м'яса, пташини, риби, овочів з гарячим м'ясним, курячим, рибним чи овочевим бульйоном);
по-третє, із стравами, близькими за характером консервованим (качині мариновані яйця, трепанги, кальмари, соєві пасти, морська капуста й ін.);
по-четверте, з добре стандартизованою японською гарячою рибною стравою — темпурою.

Улюблені страви американців — овочеві та фруктові салати (жоден сніданок, обід, вечеря не обходиться без них), м'ясо і птиця з овочевим гарніром, фруктові десерти.

Великою популярністю користується зелений салат, що подається нарізаним великими шматками, у натуральному вигляді, і вже на столі приправляється різними спеціями. В Америці взагалі в багатьох ресторанах та кафе вартість салату з овочів включена в ціну основної страви, і він слугує обов'язковим додатком до сніданку чи обіду, точно так само як склянка води з льодом.

В асортименті рибних холодних страв і закусок немає заливної чи копченої риби, рибних консервів, рідко зустрічаються рибні делікатеси.

З перших страв американці надають перевагу супам-пюре, бульйонам або фруктовим супам.

В якості других страв споживаються в основному яловичина, нежирна свинина, кури, індички. Усі м'ясні страви готуються негострими, спеції й соуси кожен кладе на свій смак вже на столі. Улюблені національні страви — ростбіф із кров'ю та стейк.

Для гарнірів використовуються тільки овочі (тушковані стручкові боби й квасоля, зелений горошок, кукурудза з вершками, спаржа, кольорова капуста, тощо) й картопля (відварна, смажена, тушкована).

Крупи, макаронні вироби американці не люблять. Не їдять вони і тушковану капусту. Американці мало споживають хліба, зокрема білого, а також борошняних виробів, круп'яних і борошняних гарнірів, жирів. Дуже екзотичною є суто американська страва — бекон в шоколаді.

Досить широко в американській кухні представлені всілякі десертні страви і кондитерські вироби: тістечка, пироги, печива, пудінги; фруктові соки та свіжі фрукти, цитрусові; компоти зі свіжих фруктів, з апельсинів; збиті вершки тощо.

Англійська кухня не може конкурувати з такими вишуканими кухнями, як французька, італійська чи китайська за популярністю. Гострі на язик французи стверджують, що кухарями в пеклі слугують саме англійці та що не вмерти з голоду в Англії можна лише в тому випадку, якщо тричі в день їздити на континент. Часто й самі англійці говорять, що не занадто задоволено своєю кухнею. «Англійська кухня не має поняття про соуси. Ростбіф англійці готують без усяких спецій. Біфштекс жарять так довго, що він стає твердим, як підошва. І якщо станеться, що залишається м'ясний сік, то його зливають, щоб приготувати з нього ще й пудинг. А фарш — національна страва англійців, який вони готують з рубаного м'яса, — настільки несмачний, що його не може врятувати ніяка кількість перцю…».

Англійська кухня зберегла й донесла до наших днів багато традиційних страв. Основу їх складають м'ясо, риба, овочі, крупи. Дуже різноманітний у англійців асортимент холодних закусок, особливо рибної гастрономії, сандвічів. З перших страв найбільш поширені бульйони й різні пюре.

Англійці вживають у їжу багато м'яса: яловичину, телятину, баранину, нежирну свинину в натуральному виді. Ростбіф, біфштекс — улюблені національні страви. До м'яса подають різні соуси, маринади, найчастіше томатний соус і пікулі, на гарнір — картопля чи овочі.

Велике місце в харчуванні англійців займають різні пудинги. Їх готують як другі (м'ясні, круп'яні й овочеві) і як треті страви (солодкі фруктові пудинги).